За допомогою в пошуку причини страху звернулась жінка трохи старша середнього віку. Страх відчуває постійно, він фоновий, безпричинний. Посилюється в ситуаціях, коли необхідно прийняти рішення і діяти, далі страх переходить в лінь, або бажання втекти. Так спрацьовує захисний механізм. Прийнято рішення провести сеанс гіпноаналізу. Він виявився цікавим, тому публікую цю історію.

Ввожу в гіпноз і починаю вікову регресію:

1. Відразу регресує до п’ятирічного віку: “Я сиджу на дерев’яному заборі в селі, загнала в руку скалку, дуже боляче, страшно, я плачу”. Почуття страху в цьому віці знайоме, далі регресія і вона виявляється в зовсім іншій місцевості, в іншому часі:

2. “Я жінка, я закрита в підвалі, темно, холодно, сиро. На мені мокре, брудне плаття. Пол холодний, сирий, є якась корзина, бігають криси. В підвал спускалась по східцях, там мене закрив чоловік. На вулиці натовп людей з факелами, всі вони злі, розлючені, кричать, хочуть мене роздерти. Може я відьма, тому хочуть розправиться зі мною. Страшно”. (Дуже здивована тим, де виявилась). Продовжую регресію.

3. Слідуючий епізод: “Я в лісі, ранок, красиво. Одягнена в плаття, на ногах шкіряні лапті, якісь чудні, не наші. Бачу велику тварину, боюсь. Це вовк, вовк - (кричить в трансі). Я боюсь! Вовк гарчить, виставляю руку вперед, дивлюсь в його зелено-жовті очі, в мене є сила, він відходить, заспокоююсь”.

Регресія далі, і ось він, страх смерті:
4. “ Я в воді, темно, вода брудна, холодна. Вода в роті, в носі, я задихаюсь, задихаюсь, я тону-тону! Розумію, що все. Я загинула”. (При проживанні цього епізоду важке дихання, короткочасні зупинки дихання).

Наступний крок в часовій регресії:
5. “ Я не розумію де я, не розумію хто я. Я, як не я, я як клітина чи щось таке. Світло! Світло! Я боюсь світла, я боюсь на те світло виходити. Я народжуюсь! (кричить), дуже страшно! Дуже боляче, здавлює голову — біль і страх одночасно, хочеться дихати. Я не можу вдихнути, вмираю, я не вийшла на світ, я розтворилась, мене немає... Нас багато, летимо, попереду як якась діра, з неї світло, воно тепле, над ним як вогонь, тут приємно. Всі об’єднуємось в одне ціле, я як частина чогось великого, воно моє, комфортно, це не Земля. Мати теж померла там, в лісі, на дорозі, народжуючи мене, вона кричала, але ніхто не міг допомогти, ми полетіли разом... Потім я хочу на Землю. Я не хочу в неї повертатися (в ту матір), я хочу в іншу сім’ю, хочу народитися”.

6. Наступний крок: “Далі я вже в іншій сім’ї, бачу стелю, є камін, тепло. Біля мами багато жінок, мені дуже добре, я смокчу материнські груди. О! Я хлопчик! Відчуваю радість”.
7. “Голова, болить голова! Щось одягнено на голову, стискає. Це шолом! Дуже даве. Я рицар, скачу на коні, в правій руці якась довга палка (мабуть спис — моє припущення). Удар в серце, моє тіло обвисло, кінь зупиняється, я помираю... Я знов лечу вгору, до світла, знов об’єднання...(Далі говорить нерозбірливо, я нічого не зрозумів).

8. Потім розбірливо — “якісь ворота, кам’яна стіна, себе зі сторони не бачу, я під стіною, дуже голодна. Зі мною мала дитина, ми голодні, дуже голодні. Дитина плаче, дуже плаче, холодно, мені нічим її нагодувати...Дитина помирає, я кричу від болі, не можу дитину нагодувати, вмерла, вмерла! Я бреду, холодно, ноги босі, на мені обшарпане плаття. Горе!І я тону (знов проживає вище описаний епізод в холодній воді). Опускаюсь на дно, далі знов політ вгору, тунель, світло, об’єднання, знов дуже добре, дуже приємно”.

9. Пробую регресію далі — сиджу на заборі, загнала дерев’яну скалку в руку, боляче, плачу — зрозуміло, що це нинішнє життя.

Коментар до епізоду з підвалом — в нинішньому життя відчуває постійну тягу до магічних практик. Займається рунною магією, ефективно допомагає людям, від цього отримує задоволення. Кілька разів пробувала відійти від практики, але кожного разу повертається, відчуває потяг до цього заняття.

Для перевірки, чи не були важкими пологи в нинішньому житті, чи не похлиналась, чи не зупинялось дихання проводжу регресію в пренатальний період незадовго до пологів: “Батько везе маму на санках, багато снігу, холодно, але їм добре, весело, вони сміються. Маму залишають в лікарні, я виходжу з неї, світло, я роблю вдих, я кричу. Мені приємно, я дихаю, відкриваю очі, мені легко, відчуваю радість. Не даюсь, щоб мене пеленали, але запеленали”. Психотравма народження в цьому житті відсутня.

Можна зробити висновок, що в трьох попередніх життях була насильницька смерть. Я думаю, що хронологічно буде так: перша смерть при народженні в лісі, де померла і мати. Друга — вбитий в сутичці рицар, швидше за все той хлопчик, який народився в іншій сім’ї. Ця сім’я мабуть була забезпеченою, бо був камін, а опалення в середньовіччі і раніше було тільки в забезпечених сім’ях. Інше свідоцтво — хлопчик став рицарем, для селян це було маловірогідним. Третя смерть — втопилась в холодній, брудній воді після смерті своєї дитини від голоду.

Від пережитого в трансі довго тремтіла — до вечора того дня, коли був сеанс (проводився зранку). Дуже здивована причиною страху, але задоволена, що причина знайдена. Іменно пошук причини фонового страху був ціллю сеансу.

Моя помилка — не досліджено, що відбулося далі, коли вона в підвалі. Припущення — теж насильницька смерть, відьом тоді страчували.

Що зроблено: заміна почуття страху почуттям радості в трансі, далі почала самостійно застосовувати цей прийом з наступного дня. Тільки час покаже результат. На даний момент самопочуття хороше.